ЗВІТ ЗА 27 ЛИПНЯ 2014
Довго вагався, чи йти на рибалку в неділю. Важкий робочий тиждень, охота поспати, жара по прогнозах, рівень води, як у фільмі про Ноя і ковчег. Але будильник почув з першого разу. Значить, їдем.
Ставку зробив на головеня, хоча пертися по нього треба неблизько. Та і потоп там вже третій тиждень. 6:00 – на градуснику +20… Літо почалося)))
В загашнику лежало пару блешень, розфарбованих з минулого разу. "Рідні" окраси робочі і я їх всі вже опробував. Тому люблю фарбувати сам, щукати нові кольори. На останній рибалці вистрелила чорна коливалка з червоним хвостиком. Тому припас таких кілька. Для тестів. Їх всю рибалку і полоскав. Правда, не всі. Лише одну. Я її так і не повісив на зачепах, тому і не знімав. Одинарний гачок – СИЛА!
Головня знайшов доволі швидко. Весь втиснутий сильною течією в беріг, буряни, кущі, заводі. Води стільки ще не бачив жодного разу. Течія – моща! Якісну проводку удавалось зробити тільки на знос. Чим, в принципі, і зайнявся. І тут понеслось. Удар – мимо, удар – головень, удар – головень… Всі стандартні 200-300 грам. Як з одного інкубатора. На чорну коливалку з червоною жопою.
На новому місці сідає бонусний екземплярчик. Фрикціон пищить, я пищу (від радості). Щастя є. Правда немилосердно пече і вже подумую скручуватись і пиляти на автобус. Ну ще парочка. Ловлю «парочку» і таки скручуюсь.
Результат – десяток головнів-утоплеників, що для цих місць доволі недурно. Холостих покльовок, на диво, було мало. Майже всі з рибою. Всі на одну блешню, яку час від часу доводилося підмальовувати чорним маркером – лак для нігтів злазив… Потрібно буде попрацювати над стійкістю покриття.
Всім НХНЛ!